Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері вирізняється складним силуетом із кількома банями, арковими прорізами та червоноцегляними фасадами. Його заклали 1904 року за проєктом архітектора Федора Еппінгера. Давньоруські мотиви тут прочитуються не як копія одного історичного зразка, а як поєднання ярусів, закомар, вузьких вікон і вертикально витягнутих завершень.
Кілька дат одного будівництва
Перший важливий етап завершився 1908 року, коли храм освятили на честь Касперівської ікони Божої Матері. Охоронний облік датує пам’ятку 1904–1916 роками, тоді як міська історія зазначає, що ширший будівельний процес тривав три десятиліття. Ці дати описують різні фази: початок робіт, освячення, формування основного архітектурного об’єму та подальше завершення.
Споруда має охоронний номер 188-Мк і статус пам’ятки місцевого значення. Такий запис закріплює не тільки назву, а й конкретний часовий шар 1904–1916 років, за яким будівлю розрізняють серед інших миколаївських храмів.
Від храму до заводського клубу
У 1934 році споруду передали під клуб суднобудівного заводу імені 61 комунара. Під час Другої світової війни її знову відкрили для богослужінь, але 1949 року закрили повторно. Так будівля кілька разів змінювала призначення, не втрачаючи свого впізнаваного зовнішнього об’єму.
Клубний період важливий для розуміння подальшого відновлення. Повернення релігійної функції вимагало не просто зміни назви установи, а поступового відновлення фасадів та інтер’єрів після десятиліть іншого використання.
Повернення й поетапна реконструкція
У 1992 році будівлю передали релігійній громаді. Тоді ж храм отримав статус кафедрального собору Миколаївської та Богоявленської єпархії. Зовнішню частину реконструювали у 1994–2004 роках, а відновлення внутрішніх приміщень завершили до 2010-го.
Ця послідовність пояснює сучасний вигляд собору як результат кількох історичних шарів. Початковий задум Еппінгера задав композицію, раннє освячення закріпило посвяту, клубний період перервав сакральне використання, а роботи 1994–2010 років повернули будівлі релігійну функцію та виразний багатобанний силует.