Варварівський міст — не перша, а найпомітніша ланка довгої історії переправ через Південний Буг у Миколаєві. Міський путівник починає її з 1827 року, коли тут з’явився наплавний міст. Наступну переправу спорудили 1856-го, а сучасний капітальний міст відкрили для руху 18 липня 1964 року.
Від понтонів до постійної споруди
Міст 1856 року складався з наплавної частини та дерев’яних пальових естакад. Ялинові колоди несли прогони й настил, а конструкцію утримували ланцюги, закріплені на якорях. За даними путівника, переправа сягала приблизно одного кілометра за ширини проїзної частини 6,25 метра.
Після Другої світової війни міст відновили у попередньому вигляді. Рух був одностороннім, із ваговими та швидкісними обмеженнями, а для судноплавства наплавну частину розводили до п’яти разів на день. Шторми й крига регулярно пошкоджували конструкцію. Така залежність від погоди пояснює, чому місту була потрібна інша інженерна система.
Будівництво 1957–1964 років
Новий міст почали будувати 1957 року. Роботи виконував «Мостопоїзд № 444» тресту «Мостобуд № 1» під керівництвом Лева Карелі, а проєкт розробив інститут «Київгіпротранс». До спорудження долучилися Чорноморський суднобудівний завод, завод підйомно-транспортного обладнання, завод залізобетонних виробів та інші міські підприємства.
Державна комісія прийняла міст 27 серпня 1964 року. Його основна частина над річкою має довжину 750,7 метра, а разом із насипною ділянкою вся споруда наближається до двох кілометрів. На момент відкриття путівник називає її найбільшим автодорожнім мостом тодішнього СРСР.
Розвідна частина й інженерний досвід
Міст створювали не лише для наземного руху: розвідний проліт мав зберегти шлях суднам. Саме поєднання довгої автомобільної переправи з рухомою частиною стало ключовою особливістю проєкту. Досвід його будівництва враховували під час робіт над мостом через Волгу в Саратові та київським мостом метро.
У 1991 році на розвідному прольоті замінювали металоконструкції ортотропної плити й покриття, а у 2001–2004 роках ремонтували проїзну частину. Це історичні етапи, а не опис нинішнього стану. Варварівський міст показує, як Миколаїв протягом двох століть переходив від сезонно вразливої наплавної переправи до великої інженерної споруди.