Католицька історія цього місця почалася раніше за нинішній червоноцегляний храм. Громаду офіційно зареєстрували 1792 року; серед її перших членів були переселенці з Франції, Бельгії, Італії та Польщі. У 1794-му католикам передали державний будинок, який переобладнали на перший храм святого Йосипа й освятили 20 травня 1796 року.
Від першого храму до великого костелу
Збір коштів на нову споруду дозволили 1880 року за настоятеля Никодима Черняховича. Міська дума надала землю, пісок і воду, допомогла з мощенням тротуару та дороги, встановленням ліхтарів і металевої огорожі. Будівельні роботи почалися 1891 року, основний об’єм звели 1893-го, а остаточно завершили 1895-го. Урочисте освячення відбулося 15 вересня 1896 року.
Архітектор Владислав Домбровський поєднав у проєкті неороманські й неоготичні мотиви. Хрестоподібна в плані будівля має розміри 45 на 28 метрів, а її дві вежі сягають 49 метрів. Червону цеглу доповнили кам’яними деталями, вітражами німецького виробництва, фресками Антонія Стшалецького та скульптурами з варшавської майстерні Шпетковського.
Закриття, перебудова й повернення
Костел закрили у жовтні 1935 року. Згодом будівлю використовували як музей, клуб і будинок культури. Під час перебудови інтер’єр розділили залізобетонним перекриттям, на місці вівтаря влаштували сцену, а хрести на вежах замінили зірками. Так сакральний простір на кілька десятиліть отримав зовсім іншу внутрішню логіку.
25 листопада 1991 року будівлю вирішили повернути місцевій католицькій громаді. Повторне освячення відбулося 15 лютого 1992-го. Під час відновлення демонтували радянське перекриття, повернули хрести, замінили дах і відновили внутрішні поверхні.
Орган і сучасна охоронна роль
До 110-річчя храм отримав орган фірми братів Штокман, виготовлений 1950 року у Вестфалії. Інструмент має 28 регістрів, два мануали та ножну клавіатуру; після підготовчих робіт його урочисто освятили 28 березня 2009 року. Орган став новим музичним шаром у споруді, історія якої вже пережила зміну функцій і тривале повернення первісної просторової структури.
Під охоронною назвою «Римсько-католицький костьол» будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Сучасна назва санктуарію підкреслює чинну релігійну роль, а охоронний запис — цінність архітектури 1896 року.