Пам’ятник корабелам і флотоводцям створили до двохсотріччя Миколаєва як великий монумент не одній особі, а професійній спільноті міста. Його офіційна охоронна назва говорить про доблесну працю корабелів 1789–1989 років. Дві дати утворюють рамку всієї композиції: від початку міської верфі до ювілейного року.

Глобус і одинадцять постатей

У центрі ансамблю розташований великий бронзовий глобус. Навколо нього стоять одинадцять триметрових фігур флотоводців і суднобудівників. Це не портретна галерея, де кожна людина відокремлена власним постаментом, а спільна пластична група довкола образу світу.

Такий задум розширює міський сюжет. Кораблі, створені в Миколаєві, пов’язані з морськими маршрутами й технічними завданнями далеко за межами верфі. Глобус позначає цей масштаб, а людські фігури повертають увагу до тих, хто проєктував, будував і виводив судна в море.

П’єдестал обрамляє напис про двовікову працю миколаївських суднобудівників. Текст не відокремлений у невелику табличку: він входить до самої архітектури монумента й читається разом із глобусом та фігурами.

Ювілейне відкриття

Монумент урочисто відкрили 15 вересня 1989 року під час святкування 200-річчя Миколаєва. Міський путівник також фіксує зв’язок відкриття з ювілеєм міста, а актуальний перелік культурної спадщини визначає об’єкт як пам’ятку місцевого значення.

Міський опис називає його останнім миколаївським пам’ятником доби соціалістичного реалізму. Ця характеристика важлива для розуміння форми: великий масштаб, колективний герой, узагальнені постаті праці та символічний глобус належать до художньої мови кінця радянського періоду.

Чотири автори

Скульптурну частину створили київські митці Борис Лисенко і Василь Чепелик. Архітектурне рішення належить М. Кислому та В. Скульському. Спільна робота скульпторів і архітекторів помітна в самій будові ансамблю: фігури, глобус, п’єдестал, пагорб і підходи утворюють єдину просторову систему.

Пам’ятник має й неофіційні міські назви — «Шар» та «Шараєв курган». Вони походять від найпомітнішої круглої форми та насипу, на якому стоїть композиція. Офіційна назва пояснює тему, а народна — те, як монумент упізнається у повсякденному міському просторі.