Маріїнська гімназія — історична будівля з безперервно важливою освітньою біографією. Вона має охоронний номер 156-Мк, а її проєкт пов’язаний з архітектором Євгеном Штукенбергом, чиї роботи сформували кілька виразних сторінок міської забудови.
Від жіночої гімназії до українського закладу
Історична назва нагадує про Маріїнську жіночу гімназію — освітній формат, який належав іншій добі міста. Пізніше у споруді працювала школа, а її охоронний запис окремо зберігає пам’ять про Віктора Хоменка, який навчався тут у 1941–1942 роках і був учасником підпільної організації «Миколаївський центр».
Новий український етап розпочався 1993 року, коли запрацювала Українська педагогічна гімназія. У 1998-му заклад реорганізували у Першу українську гімназію. Ці дві дати показують не просту зміну вивіски, а поступове формування окремої міської інституції з українською освітньою ідентичністю.
Ім’я Миколи Аркаса
24 лютого 2003 року Кабінет Міністрів України присвоїв Першій українській гімназії ім’я Миколи Аркаса. Урядове розпорядження називає його українським істориком, композитором і громадським діячем. Для Миколаєва це ім’я поєднує освіту з ширшою культурною пам’яттю міста.
Історія гімназії отримала власний музейний вимір. У 1999 році тут відкрили експозицію про життя і творчість Миколи Аркаса. Тож його ім’я присутнє тут не лише в назві: воно стало темою окремої роботи з історичною пам’яттю.
Сучасна назва й багатошарова ідентичність
Після зміни типів міських закладів освіти гімназія стала Миколаївським ліцеєм імені Миколи Аркаса. Сучасна назва позначає чинну установу, а історична — Маріїнську гімназію як архітектурну пам’ятку. Обидві назви потрібні, щоб розрізняти сучасний заклад і місце споруди у міській спадщині.
Фасад із ритмом аркових вікон, рустованими стінами, пілястрами й центральним фронтоном добре передає представницький характер навчальної архітектури. Архівна світлина 2015 року допомагає прочитати цю композицію, але не повинна сприйматися як свідчення теперішнього фізичного стану.
Маріїнська гімназія важлива саме як довга міська історія в одній споруді: жіноча освіта, школа воєнного часу, українська педагогічна гімназія, заклад імені Аркаса й сучасний ліцей тут не замінюють одне одного, а утворюють послідовні шари пам’яті.