Миколаївський академічний художній драматичний театр поєднує дві довгі історії: спеціально збудованого театрального дому та професійної трупи. Вони почалися в різний час, але згодом зійшлися під одним дахом. Саме тому ця сцена важлива не лише актуальною афішею, а й майже півтора століття культурної пам’яті.
Від театру Монте до театру Шеффера
Першу в Миколаєві спеціалізовану театральну будівлю звів 1881 року міщанин Карл Монте. Проєкт створив Теофіл Брусницький, який також керував роботами. Первісна зала мала 350 місць у партері й амфітеатрі, 36 лож та галерею — складну для свого часу структуру, розраховану саме на сценічні вистави.
У 1894 році будинок придбав купець Яків Шеффер. Чотири роки потому він збільшив глядацьку залу, переобладнав сцену, додав фойє та замінив галерею гальоркою. Після перебудови театр міг умістити 1310 глядачів. Ці числа описують історичну будівлю кінця XIX століття, а не сучасну місткість залу.
Українські корифеї й «Катерина»
На цій сцені гастролювали трупи Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті. 14 березня 1900 року театр корифеїв уперше в Миколаєві виконав оперу Миколи Аркаса «Катерина». Тут же відбувалися перші в місті кінематографічні сеанси.
Так будівля стала місцем зустрічі різних мистецьких мов: драми, музичного театру й раннього кіно. Її історія виходить далеко за межі однієї назви закладу або одного репертуарного періоду.
Професійна трупа і нове ім’я
Постійну трупу сформували 1935 року на основі пересувного драматичного театру «Шахтарка Донбасу», заснованого у Луганську 1922-го. Після пожежі воєнних років оновлену будівлю відкрили 23 лютого 1946 року. У 2002–2004 роках вона пройшла ремонт-реконструкцію, а 2009-го театр отримав академічний статус.
У липні 2022 року обласна рада перейменувала заклад; відтоді його офіційна назва — Миколаївський академічний художній драматичний театр. Власна історична сторінка веде відлік одночасно від будівлі Монте 1881 року та колективу 1922-го, показуючи, як архітектурна й сценічна лінії нарешті склалися в одну інституцію.
Сьогоднішня афіша змінюється, але основа залишається стабільною: це професійний театр у найстарішому спеціально збудованому сценічному домі Миколаєва. Його фасад, історія українських корифеїв і пам’ять про першу міську «Катерину» перетворюють візит на знайомство не лише з виставою, а й з культурною біографією міста.