Пам’ятник Михайлу Фалєєву присвячений людині, з якою офіційна історія Миколаєва пов’язує практичне втілення задуму нового міста й верфі. Міська рада зазначає, що 1788 року під його керівництвом заклали нову корабельню. Саме цей організаційний вимір — не парадний портрет, а робота над майбутнім містом — визначає образ монумента.
Засновник із планом у руках
Скульптура показує Фалєєва на повний зріст. У руках він тримає розгорнутий план, а не зброю чи урочистий символ влади. Така деталь переводить увагу від військового мундира до проєктування: постать читається як образ будівничого, який працює з простором ще до появи звичних міських кварталів.
На постаменті закріплена окрема дошка з ім’ям Фалєєва та згадкою про його роль у заснуванні міста. Вертикальна композиція добре розрізняється серед дерев, а невисокий ступінчастий цоколь відділяє бронзову фігуру від прогулянкової алеї. Ці риси видно на ліцензованому архівному знімку 2008 року; вони не є підтвердженням теперішнього стану поверхонь або прилеглого благоустрою.
Монумент у просторі бульвару
Пам’ятник встановили 2002 року. Муніципальний опис Флотського бульвару розташовує його поряд зі старовинною гарматою, яку називає пам’ятним знаком на честь заснування Миколаєва. Через таке сусідство дві композиції утворюють невелику історичну послідовність: одна нагадує про початок міста, інша називає людину, відповідальну за організацію його першої верфі.
Це не єдиний слід Фалєєва у міській топографії. Офіційний путівник також згадує його останки на старому міському кладовищі та називає одним із засновників Миколаєва. Монумент на бульварі переносить цю історичну постать із некрополя у відкритий публічний простір.
Частина довшої міської розповіді
Флотський бульвар виник у першій половині XIX століття й неодноразово змінював назву. У його сучасній композиції пам’ятник Фалєєву стоїть поруч з іншими морськими та суднобудівними знаками. Тому він працює не як ізольована статуя, а як один елемент маршруту, де історія міста розкривається через верф, кораблі, міські символи та людей, які організовували будівництво.
Найвиразніша деталь монумента — план у руках. Вона дозволяє читати образ без довгої біографічної довідки: перед глядачем засновник-будівничий, а головною темою стає перетворення задуму на місто біля злиття Інгулу й Південного Бугу.