Парк Перемоги лежить біля злиття Інгулу й Південного Бугу та був закладений 1945 року. Його площа становить 42,4113 гектара, тому це не камерний сквер, а велика зелена територія, у якій річковий край, рослини й міський простір існують разом.
Охоронювана зелена територія
Парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення з 1972 року. Охоронна категорія стосується не лише назви чи меж, а всієї зеленої території. Її масштаб формують не одна алея чи окремий об’єкт, а велика ділянка на стику двох річок.
Рослинний склад парку налічує 65 видів. З них 33 види — дерева й кущі, ще 32 — трави. На час створення парку облік включав лише 20 видів дерев і кущів, тож видове різноманіття стало окремою частиною його природної історії.
Річковий край
9,96 гектара території належать до земель водного фонду як прибережна захисна смуга. Це пояснює, чому річки важливі для парку не лише як краєвид: частина його площі безпосередньо пов’язана з береговим режимом. Інгул і Південний Буг створюють тут водний край, а зелена територія продовжує його в межах міста. Берегова смуга є частиною природоохоронної структури парку, а не лише його зовнішньою межею.
Таке поєднання робить Парк Перемоги масштабним міським ландшафтом. Його характер тримається не на випадковому наборі сервісів, а на площі, охоронному статусі, рослинному різноманітті та близькості двох річок.
Дата і природний масштаб
1945 рік, коли парк заклали, і 1972-й, коли він отримав охоронний статус, позначають різні етапи його біографії. Разом із 42,4113 гектара та складом рослин вони показують Парк Перемоги як значну природну частину Миколаєва, а не лише названий орієнтир на міській мапі.