Від військової частини до міської мережі
«Зірочка» розпочала роботу в грудні 1981 року. Упродовж перших сімнадцяти років садок належав військовій частині й підпорядковувався Одеському військовому округу. Така історія пов’язана з тодішніми Соляними: у мікрорайоні мешкали працівники заводу імені 61 комунара та військовослужбовці, а кілька дошкільних закладів мали відомчу належність.
У 1999 році № 141 перейшов до управління освіти Миколаївської міської ради. Ця дата змінює прочитання установи: нинішній комунальний заклад виріс із відомчої інфраструктури іншого періоду. Саме послідовність 1981–1999 років є його головною історичною відмінністю серед номерних садків.
Локальний контекст також змінювався разом із установою. Відомчі дошкільні заклади мікрорайону були частиною виробничої та військової структури Соляних, тоді як після 1999 року № 141 став елементом загальноміської освітньої мережі. Тому зміна підпорядкування означала не просто новий запис у назві, а інше місце садка в системі Миколаєва.
Загальні та мовленнєві групи
Інституційний опис структури фіксував дванадцять груп: дві раннього віку, дві спеціальні для дітей із мовленнєвими порушеннями та вісім загального розвитку. Березневий зріз 2026 року вже містив одинадцять груп, 212 дітей і 23 працівників. Серед спеціалістів у ньому названо вчителів-логопедів, а проєктна місткість становила 201 місце. Різниця між дванадцятьма й одинадцятьма групами не є помилкою: давній структурний опис і сучасніший запис стосуються різних моментів.
Пізнання, комунікація і таврійський розпис
У методичній роботі закладу окремо визначено пізнавальний, комунікативний, художньо-естетичний і патріотичний напрями. Для пізнання й комунікації згадувалися мнемотехніка, теорія розв’язання винахідницьких завдань, розумові таблиці та розвивальні ігри. Художню і патріотичну лінії поєднувала методика таврійського розпису.
Ці назви формують змістовний історичний портрет «Зірочки», але не є переліком гарантованих занять на сьогодні. Їхня цінність у іншому: вони показують, як садок описував роботу зі словом, мисленням і локальною художньою традицією після переходу до міської освітньої системи.